Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть.
Клямбра, -ри, ж.
1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти.
2) Скоба, скрѣпа желѣзная.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко.