Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос.
Ґрульо́вина, -ни, ж. = Ґрулянка.
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня.
Помірятися, -ряюся, -єшся, гл. Смѣриться.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести.
