Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припутина

Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУТИНА"
Братителі, -лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пирят. у. Пухната булка. Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. Гол. III. 461.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПУТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.