Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Неодмінно, нар. Непремѣнно. Треба неодмінне ті колеса купити.
Нутряний, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить.
Отримати Cм. отримувати.
Синява, -ви, ж. Синева. Україна зникала в синяві.
Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Гей ти, проклятий стариганів!
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
Усезнання, -ня, с. Всезнаніе. Всезнаннє обіцяв диявол вві.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
