Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причільник

Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІЛЬНИК"
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Вимерти Cм. вимірати.
Гакало, -ла, м. и с. Часто повторяющій меж. га.
Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.