Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинятися

Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Камен. у. 3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИСЯ"
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. Лохв. у. 2) Сѣченная капуста.  
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.