Викладання, -ня, с.
1) Выкладываніе.
2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Cм. викладати 2.
3) Раскладываніе.
4) Изложеніе.
Двійчи нар. = Двічи.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать?
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив.
Струпом узятись. Покрыться струпьями. 2) Наростъ, бугорокъ на плодѣ. Ум. струпо́чок. Знайшов таку хорошу (грушу), щоб де струпочок, або що: з одного боку жовта, а з другого рум'яна, як жива.
