Боятися, боюся, -їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся).
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Надмі́ряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣрить немного.
Прибік, -бока, м.
1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами.
2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату.
Служення, -ня, с. Служеніе.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом?
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається.
