'Б II. Cм. об.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його.
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Поміч, мочі, ж. Помощь. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Милосердого Бога на поміч не прохали. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Стовпчик, -ка, м.
1) Ум. отъ стовп.
2) Часть мережки 1 (Cм.).
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
