Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спогонити

Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОГОНИТИ"
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Геройство, -ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. XII. 130.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Паць! меж. для призыва свиней.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.