Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачка

Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧКА"
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились? Котл. Ен. II. 22.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Накарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. О глазахъ: сдѣлать карими, нарисовать карими. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой голубе сив, коли б ти ожив... Я б твої крила позолотила, я б твої очиці накарувала, тебе самого намалювала. Бал. 82. Cм. карувати.
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Мил. 145. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла. Чуб. V. 230.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. Н. Вол. у.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.