Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свистуха

Свистуха, -хи, ж. 1) Поносъ. Мнж. 192. 2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТУХА"
Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИСТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.