Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідкування

Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДКУВАННЯ"
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Глушканя, -ні, ж. = глушка. 2. Угор.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Ламучий, -а, -е. = ламкий. Осика ламуче дерево. Міусск. окр.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Поскривлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. 1) Искривиться (во множествѣ). 2) Сдѣлать недовольную мину (о многихъ). Всі сестри, дивлячись ни матір, і собі поскривлялись. Левиц. І. 172.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.