Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки?
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
