Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Но сз.
1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Так і на всьому, шо но ідол робив. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись.
2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но!
3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями).
4) межд. = ньо.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Кобзарі швендяють поміж людьми.
