Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скородити

Скородити, -джу, -диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОДИТИ"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Нажира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. наже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Нажираться, нажраться. Ніяк не нажереться. Н. Вол. у.
Обмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обмити, -мию, -єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. І. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає. О. 1862. IV. 77.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений. Г. Барв. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.