Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скричати

Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИЧАТИ"
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Шух. І. 133. Рішений фартух. Вх. Зн. 60.
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.