Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скритка

Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка. КС. 1882. II. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИТКА"
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Перелаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.  
Розцокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розсокотатися.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.