Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Від нині бачитимете небо відкрите.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею.
П'янісінький, -а, -е. Совершенно пьяный, пьянехонькій.
Ратувати, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = рятувати и пр. Хто в Бога вірує — ратуйте!
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл.
1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Став, як укопаний.
2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
