Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сон

Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставав. ЗОЮР. І. 52. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. І. Сон мара, Бог віра. Ном. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в)білий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сон-траву ірвала. Н. п. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОН"
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Єв. Мр. VІІ. 8. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. Шевч. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. Гол. І. 9. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. Макс. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав. Полт. у.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.