Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Ум. безталаннячко.
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Клинуватий, -а, -е. 1) Клинообразный.
2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Ми́тися, -миюся, -єшся, гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. В лісі було, листя міло.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus.
