Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. День закінчився весільним бенкетом.
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Калитина, -ни, ж. = калита.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую.
