Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся.
Ма́цати, -цаю, -єш, [p]одн. в.[/p] мацнути, -ну́, -не́ш, гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня).
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Тіснитися, -нюся, -нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі.
