Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спонукувати

Спонукувати, -кую, -єш, сов. в. спонукати, -каю, -єш, гл. Понуждать, понудить, заохочивать. Спонукувала хлопців до діла. Г. Барв. 486. Вони її спонукували на добро. Г. Барв. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОНУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОНУКУВАТИ"
Валитися, -люся, -лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. МПр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. Борз. у. І сів же на жежелі. Прилуц. у.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Лаштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Приготовлять, снаряжать. Лаштуйте гармати. К. Досв. 145. 2) Составлять (о книгѣ). Ном., стр. II.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Прибігнути, -ну, -неш, гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
Умовкати, -каю, -єш, сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Г. Барв. 154. Навіки милий глас умовк. Котл. Умовк кобзарь сумуючи. Шевч. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОНУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.