Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібно

Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНО"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Подосаджувати, -джую, -єш, гл. Окончить садить, посадить до конца (во множествѣ). Подосаджую іще в кожному ряді по три грушки.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОСІБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.