Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ми

Ми мѣст. Мы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИ"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Злива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Вх. Лем. 446. Ум. памулка.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Сварити, -рю́, -риш, гл. 1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Чуб. V. 36. Не свари на мене. Грин. III. 324. 2) Ссорить.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.