Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигичка

Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Віджухаритися, -рюся, -ришся, гл. Отдѣлаться. Насилу віджухарився від десятника.
Зви́дитися, -диться, гл. безл. Показаться. Се тобі... звидилось, що я хмурний. О. 1862. VIII. 11.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Чуб. І. 85. Щоб тебе поховали на розстанях. Ном. № 3799.
Свавільно нар. Своевольно.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Сукотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.