Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигичка

Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Вішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
То-що. Cм. то.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.