Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю!
Закришталюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився.
Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Молитве́ний, -а, -е. Надъ которымъ прочтена очистительная молитва. Ви дали нам рожденого, не молитвеного, не хрещеного, а ми принесли вам молитвеного і хрещеного. (Слова кума, отдающего ребенка послѣ крещенія).
Переходом нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. 2) = поділок. Чаще мн. подолки.
Понагарбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и нагарбати, но во множествѣ. Понагарбували вони собі і грошей і всього, — буде і їм і дітям.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. На стрітення зіма з літом пострічаються.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к.
1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рядно висіло в хліві на трямкові. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині.
2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ.
