Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигдаль

Мигда́ль, -лю, м. Миндаль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГДАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГДАЛЬ"
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Обпалити Cм. обпалювати.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Повиїдати, -даю, -єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Слих, -ху, м. Слухъ. Чуб. III. 486. Прийшли слихи до милої, що милого вбито. Харьк. у.  
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГДАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.