Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигонути

Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОНУТИ"
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли. Рк. Левиц.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.