Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготливий

Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТЛИВИЙ"
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Долата́ти Cм. долатувати.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Кремезли́вий и кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Скатерчина, -ни, ж. = скатертина. Н. Вол. у.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Улюбленець,  -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.