Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мжиця

Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЖИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЖИЦЯ"
Безувірів, -рова, -ве Принадлежащій безувір'у. Cм. бузувірів.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ. Рк. Левиц.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій. Желех.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЖИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.