Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні.
Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе.
Жіно́тва, -ви, ж. = жінота = жінва.
Кабанник, -ка, м.
1) Торгующій свиньями.
2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Критичний, -а, -е. Критическій.
Препір, -ру, м. = припір.
Цюприк, -ка, м. Верхушка.
