Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Лапуватий, -а, -е. — сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Cм. лапатий.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Поспішно нар. Поспѣшно. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Ум. лоспішне́нько.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Серпоріз, -зу, м. Раст. a) Falcaria Rivini. б) Achillea Millefolium L.
Терміта, -ти, ж. = терміття.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
