Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Підчистити Cм. підчищати.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи.
