Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Висмоктати Cм. висмоктувати.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок.
Лазок, -зка, м.
1) Грузило металлическое на сѣтяхъ.
2) Ум. отъ лаз.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
Таксатор, -ра, м. Таксаторъ, оцѣнщикъ лѣсовъ и угодій по ихъ доходности.
