Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виринати

Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИНАТИ"
Братерство, -ва, с. 1) Братство, братское родство. 2) Братство, братское дружество. Шевч. 211. Розбить те гемонське братерство ляхів з козаками. Стор. МПр. 44. 3) соб. Брать и его жена.
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Дола́дне Cм. доладно.
Клітка, -ки, ж. 1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ плахти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей. Кв. II. 286.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила. Вас. 164.
Учителювання, -ня, с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.