Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Ум. Гороши́нка. Гороши́ночка.
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Мири вічностю ся здавна називають.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! То покритка попід тинню з байстрям шкандибає.
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. На похиле дерево і кози скачуть. Гора похила до річки. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила.
2) Покорный.
3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка.
