Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трачарь

Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
Доня́ти Cм. донімати.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Коворот, -ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. І. 130.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.