Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Cм. фіціґорний.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Понапрядати, -да́ю, -єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили.
Спідній, -я, -є. Нижній, исподній. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
