Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туман

Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАН"
Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
Деше́вший, -а, -е. Сравн. ст. отъ деше́вий. Болѣе дешевый. Та коли б же то шукати, де хліб дешевший. Кв. II. 22.
Започа́ти Cм. започинати.
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. І. 131.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати. Харьк. г.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.