Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турків

Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
Квапливо нар. Поспѣшно.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Репетування, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.
Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Рум'ян, -ну, м. = роман. Рум'ян поле покриває, де козак ся проїзжає. Лукаш. 134.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози. 1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г. 2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. Н. п. 3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы. 4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Черн. у. Ум. снізка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.