Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану!
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Пастернак, -ку, м. Раст. Pastinaea sativa L.
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
