Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотати

Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАТИ"
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки. Н. Вол. у.
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Задуя́вка, -ки, ж. = задувка. Вх. Уг. 239.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий. Котл. Ен. V. 30. 2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею. Мир. Пов. II. 57.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Паникадило, -ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Переоначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переоначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.