Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяжко

Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКО"
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече. Черном.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Нить, -ті, ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.