Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учий

У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИЙ"
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Сіркувати, -кую, -єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).
Соромливо нар. Стыдливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.