Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух.
Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ.
Намо́чувати, -чую, -єш, сов. в. намочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Намачивать, намочить. Не бий, не печи, — тільки язик намочи. Щоб тебе дощ намочив! Намочила сорочки.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
