Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. 2) Стукотня (глухими ударами).
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Як я його не зобачу, то не раз заплачу.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Постава, -ви, ж.
1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна!
2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави.
3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток?
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
