Виштапувати, -пую, -єш, гл.
1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок?
2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. Хто з ним на суд, на прю словесну стане.
