Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся.
Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. Єремія на диво обновив предківський замок.
Притаковити, -влю́, -виш, гл. Пріютить, помѣстить.
Разний и пр. = різний и пр.
