Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Не будуть та кватирочки відсувати. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля.
Надли́нути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають.
Обмолотися, -мелюся, -лешся, гл.
1) Обмолоться. Камінь у млині вже обмоловся.
2) Окончить молоть.
Ошпетити, -чу, -тиш, гл. Обезобразить.
Посмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Висуше насіння, що аж посмагне.
2) Загорѣть.
3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Розсокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. О курахъ и женщинахъ: раскричаться, расшумѣться.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
