Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Переривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перервати, -рву, -рвеш.
1) Перерывать, перервать.
2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно.
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Угодити Cм. угождати.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл.
Хвостяка, -ки, м.
1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка.
2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.